Унаслідок російської атаки 23 вересня у Києві та області виникли масштабні перебої з доступом до інтернету. Під удар потрапили об'єкти цифрової інфраструктури, зокрема дата-центри, в яких було розміщене важливе мережеве обладнання інтернет-провайдерів.
За інформацією Міністерства цифрової трансформації України, проблеми зі зв'язком виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств столиці та області. Фахівці оцінюють пошкодження та проводять аварійно-відновлювальні роботи.
Один із пошкоджених об'єктів належить оператору UTELS. Через відсутність електроживлення частина обладнання компанії перестала працювати у штатному режимі. В операторі повідомили про розгортання резервних ліній, які мають допомогти відновити доступ до послуг.
Пошкоджень зазнала і мережа «Павутина». За даними компанії, внаслідок обстрілу постраждали одразу кілька елементів цифрової інфраструктури. Це призвело до масштабного збою — без доступу до частини сервісів тимчасово залишилася значна кількість користувачів.
Окремі проблеми виникли й у клієнтів інших операторів. Зокрема, через пошкодження центрального дата-центру, який використовується для обміну трафіком, перебої зі зв'язком фіксували абоненти Crazy Network у Києві, Вінниці та Хмельницькій області. Згодом роботу сервісів у містах вдалося відновити.
Попри масштаб пошкоджень, повного знеструмлення інтернету в столиці не очікується. Особливість українських телекомунікаційних мереж полягає у їхній децентралізованій структурі: пошкодження окремого вузла може вплинути на певний сегмент мережі, але не обов'язково призводить до припинення роботи всіх операторів.
Для відновлення роботи компанії використовують резервні потужності та альтернативні маршрути передачі даних. Водночас на окремих пошкоджених ділянках ремонт може тривати довше через фізичне руйнування обладнання та ліній зв'язку.
Атака показала вразливість цифрової інфраструктури
Пошкодження дата-центрів продемонструвало, наскільки важливою під час війни є стійкість телекомунікаційної інфраструктури. Від стабільної роботи мереж залежить не лише доступ громадян до сайтів і месенджерів, а й отримання оперативної інформації про повітряні загрози, робота бізнесу та функціонування низки критично важливих сервісів.
Експерт із телекомунікацій Олександр Глущенко назвав ситуацію сигналом для операторів щодо подальшого розосередження технічної інфраструктури. На його думку, резервування обладнання та незалежних каналів зв'язку дозволяє зменшити наслідки пошкодження окремих об'єктів.
«Треба будувати пряме з'єднання між мережами з іншими операторами для того, щоб воно було максимально децентралізоване і не збиралось в одному місці».
Серед основних напрямів, які можуть підвищити стійкість телекомунікаційних мереж:
- розміщення обладнання на різних технологічних майданчиках;
- створення резервних ліній передачі даних;
- використання незалежних джерел електроживлення;
- взаємодія між різними операторами для забезпечення альтернативних маршрутів трафіку.
На тлі атаки міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що російські удари по цифровій інфраструктурі створюють додаткові ризики для цивільного населення. За його словами, стабільний потік інформації, зокрема сповіщень про ракетні та дронові атаки, має безпосереднє значення для безпеки людей.
Водночас телекомунікаційні компанії продовжують відновлювати пошкоджені мережі. Для користувачів наслідки атаки залежать від того, до якого саме вузла підключено їхні будинки та які резервні маршрути має конкретний оператор.
Дана подія також стала черговим нагадуванням про необхідність подальшого посилення захисту цифрової інфраструктури. Для України, де інтернет залишається одним із ключових каналів комунікації під час війни, стійкість дата-центрів і мереж зв'язку є важливою складовою загальної безпеки.
